Як бачимо, єдиним українським перекладом XXXIV сонета Е.Спенсера є переклад Олени Балери. Російською мовою його намагались відтворити частіше.
Розглядаючи переклад О. Лук’янова варто звернути увагу на те, що він зберіг риму сонета оригіналу АБАБ. Проте, на цьому схожість завершується. Вже з першого рядка помітно, що перекладач замінив текст оригіналу на схожий за римою та значенням, проте, все ж відмінний текст.
Хоч у перших двох рядках перекладач змінив місцями слова, все ж він передав їх при перекладі, чого не можна сказати про наступні два рядки:
When as a storm hath dim’d her trusty guide Но если звезды прячутся за тучи –
Out of her course doth wander far astray! Беспомощен корабль на воде
Перекладач замінив слово storm hath на тучи. Воно має схожу негативну конотацію. Вираз Out of her course теж замінений на Беспомощен корабль, що є не досить доречним, хоч і підходить за значенням. Корабель, яких збився з курсу справді є беззахисним на воді.
Два перших рядки другої строфи теж містять риму оригіналу. Перекладач теж змінив розташування слів, проте, добре передав їх при перекладі.
Останні два рядки другою строфи теж змінюються при перекладі:
Do wander now, in darkness and dismay, Её сокрыв в таинственной среде,
Through hidden perils round about me placed; Ведут меня на край опасной кручи.
Іменники darkness and dismay перекладені як таинственной среде, що не зовсім відповідають оригіналу. Звісно, темрява є завжди чимсь таємничим, проте це не зовсім те, що хотів сказати автор.
Перекладач не передав поєднання round about me – навколо мене. Він його просто опустив. Замість цього вказав, що його ведуть темні хмари. Тобто, він все генералізував та підсумував.
У третій строфі перекладач доволі вдало передає авторський задум, риму та лексику. Проте, трішки переставляє слова для збереження рими.
Досить вдалою є інтерпретація останніх двох рядків сонета. Вона повністю передає думку не лише двох рядків оригіналу, а й вірша загалом.
Till then I wander careful, comfortless, До той поры во тьме блуждаю я,
In secret sorrow, and sad pensiveness. В задумчивости скорбь свою тая.
Проте, перекладач знову ж таки, відкидає деякі лексичні одиниці вірша, наче генералізує їх.
В перекладі О. Лукянова втрачаються стилістичні прийоми оригіналу, серед яких порівняння.
Перекладач використовує епітети, які притаманні російській мові:
океан широкий и могучий (метафора), Беспомощен корабль (метафора), облачные кучи, таинственной среде, опасной кручи (метафора), путеводная звезда, страстными глазами, Печаль развеет горькую (метафора).
Деякі з цих епітетів виконують ще й роль метафор.
Крім того, міняється сама назва сонета за рахунок перестановки слів у вірші:
LIKE as a ship – Сквозь океан широкий и могучий.
Переклад Е. Дунаєвського дещо інший. Він теж виконаний російською мовою. Перекладач теж зберігає риму (АБАБ) та вдається до перестановки та граматичної заміни при інтерпретації сонета.
Назва його сонета теж відрізняється від оригіналу саме через перестановку слів:
LIKE as a ship – В безбрежном океане звёздный луч
Перші два рядки вірша вже містять перестановки та зміни:
LIKE as a ship, that through the ocean wide, В безбрежном океане звёздный луч
By conduct of some star, doth make her way; Поможет к гавани корабль вести
Перекладач замінює слово star на звёздный луч для того, щоб зберегти риму.
When as a storm hath dim’d her trusty guide Но развернётся полог чёрных туч,
Out of her course doth wander far astray! И мореход сбивается с пути.
Для того, щоб переклад був повний та адекватний, Е. Дунаєвський додав слово мореход. Воно гарно доповнює рядок.
Як і попередній перекладач, Е. Дунаєвський замінює вираз a storm hath на полог чёрных туч.
LIKE as a ship, that through the ocean wide, В безбрежном океане звёздный луч
By conduct of some star, doth make her way; Поможет к гавани корабль вести,
When as a storm hath dim’d her trusty guide Но развернётся полог чёрных туч,
Out of her course doth wander far astray! И мореход сбивается с пути.
Переклад другої строфи зовсім далекий від оригіналу. Хоча за значенням він трохи схожий на оригінал, проте все ж він інший як за лексикою, так і за конотацією.
So I, whose star, that wont with her bright ray Я за твоим лучом привык идти,
Me to direct, with clouds is over-cast, Но скрылась ты - потерян я, несмел,
Do wander now, in darkness and dismay, Твой прежний свет я жажду обрести,
Through hidden perils round about me placed; Гадая, где опасностям предел.
Третя строфа теж дуже відрізняється від оригіналу. Перекладач замінює навіть ім’я Хеліка на Полярная Звезда.
Yet hope I well that, when this storm is past, И жду, хоть лютый ураган вскипел,
My Helice, the loadstar of my life, Что ты, моя Полярная Звезда,
Will shine again, and look on me at last, Вновь озаришь сияньем мой удел
With lovely light to clear my cloudy grief, И тучи бед разгонишь навсегда.
Найкраще Е. Дунаєвський зміг передати лише останні два рядки вірша. Він зберіг і риму, і лексичні одиниці, і їхнє значення. Проте, він все ж використав граматичну заміну до secret – тая от всех.
Till then I wander careful, comfortless, Пока ж ношусь по волнам без утех,
In secret sorrow, and sad pensiveness. Тая задумчивость и скорбь от всех.
Порівняння, яке містилось в оригіналі перекладач не відтворив. Проте, він використав епітети:
безбрежном океане, звёздный луч, чёрных туч, лютый ураган.
Помітно, що попередній переклад містив більше стилістичних засобів та краще передавав лексику оригіналу.
Найбільш вдалим перекладом є український переклад Олени Балери. Він найближчий до оригіналу за значенням, лексикою та римою (АБАБ). До того ж, назва сонета збереглась майже повністю.
LIKE as a ship, that through the ocean wide У океані корабель іде
Перша строфа майже повністю відповідає оригіналу:
LIKE as a ship, that through the ocean wide, У океані корабель іде,
By conduct of some star, doth make her way; Тому, що зірка осяває шлях.
When as a storm hath dim’d her trusty guide Затьмарить путівницю шторм – ніде
Out of her course doth wander far astray! Не видно світла й корабель вихля.
Перекладачка лише адаптувала сонет відповідно до стилю української мови, забрала непритаманні для неї конструкції, спростивши їх. Як і інші перекладачі О. Балера додала слово корабель в останній рядок, зробивши його більш зрозумілим для українських читачів.
Друга строфа теж перекладена майже зберігши лексику та значення оригіналу:
So I, whose star, that wont with her bright ray Так зірка, що вела мене здаля,
Me to direct, with clouds is over-cast, Поблякла, хмари силу здобули.
Do wander now, in darkness and dismay, Вона в тривожну темінь потрапля
Through hidden perils round about me placed; І небезпеку морок затулив.
Перекладач зробив художню інтерпретацію і додав стилістичних фігур у другу строфу. Кожен рядок цієї строфи містить метафори з негативним відтінком, що добре передає задум автора.
Третя строфа перекладена як і друга. О. Балера зберегла як лексику так і експресивний відтінок сонета:
Yet hope I well that, when this storm is past, Та вірю, буря все ж мине колись,
My Helice, the loadstar of my life, Моя Геліка – зірка провідна
Will shine again, and look on me at last, Ясним промінням зійде серед мли
With lovely light to clear my cloudy grief, І тугу серця прожене вона.
Третій рядок цієї строфи не зовсім відповідає лексичному запасу оригіналу, проте він добре передає стилістичне значення.
Що до двох останніх рядків, то перекладач передав їх, зберігши експресію, проте втративши лексику оригіналу (1 рядок):
Till then I wander careful, comfortless, До того – неутішним буде сум
In secret sorrow, and sad pensiveness. В журбі таємній і печалі дум.
Переклад О. Балери повний стилістичних засобів. Зокрема, вона часто використовує метафори:
У океані корабель іде, Тому, що зірка осяває шлях, Затьмарить путівницю шторм, хмари силу здобули, тривожну темінь, І небезпеку морок затулив, (зірка) тугу серця прожене.
Характерними її перекладу є епітети: зірка провідна, ясним промінням, неутішним буде сум, журбі таємній.
Отже, найбільш вдалим є переклад О. Балери. Саме вона зберегла як риму оригіналу, так і лексичні одиниці та стилістичне забарвлення сонета. Крім того, вона найбільш точно передала назву вірша.
Хорошим, проте не таким вдалим є переклад О. Лук’янова. Він добре зберіг риму та епітети оригіналу. Е. Дунаєвський зберіг лише риму та частково стилістичне забарвлення сонета. Проте, його переклад найвіддаленіший від оригіналу за лексикою та експресивними засобами.
У своїх сонетах Спенсер не тільки втілив свою концепцію любові, не тільки висловлював свої почуття, переживання і пориви. Його вірші були також засобом залучення уваги юної леді. Енн Прескотт вважає, що спенсеровскій сонетний цикл «є найкращою поезією, коли читається з урахуванням його м'якого гумору» . З цієї точки зору ми можемо розглядати «Amoretti» і як якусь дотепну куртуазну забаву, призначену для розваги поета і його майбутньої нареченої.